Как тебе живётся, яблоня старая?
Ты ещё цветёшь? И, может, плодоносишь?!
Как когда-то. Всем живущим подарками,
розовым цветением. Их память просит.
Вспоминаю частенько время давнее,
когда гнулись ветки от плодов обильных.
Неповторимый вкус и запах. Славу их
чувствую я до сих пор. Время милями,
улетало птицами перелётными.
Воздух, насыщенный запахом трав, солнцем,
красотой помню. Манили всех мёдами.
Жизнь в достатке. И натурально полная.
И белым виноградом утро росное.
Сейчас здесь тянутся только плети хмеля.
Высоченный орех хвалится рослостью.
Белки хозяйничают. Добычу делят.
Ступлю осторожно на тропку памяти.
Пусть приведёт меня на страницы жизни,
где высокие мальвы цветут лампами;
яблоня, как мать, терпит наши капризы.
12.04.18 г.
Чекає яблуня стара
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786809
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
Як тобі живеться, яблуне стара,
Чи іще квітуєш, плодоносиш ти?
Бо колись же була чудова пора,
Щовесни рожево ти могла цвісти.
Згадую частенько я той давній час,
Коли гнулось гілля від рясних плодів,
Соковитих яблук неповторний смак
Й досі відчуваю.Та вже відлетів
Перелітнім птахом не один той день,
Насичений сонцем і запахом трав,
І красою вабив та п"янив мене
Ароматом квітів.А ще пригощав
Виноградом білим - на подвір"ї ріс,
Нині тут угору тільки пнеться хміль,
Але височенний ще стоїть горіх,
Білки хазяйнують восени на нім.
Ступлю обережно на стежину ту,
Яка б мене знову туди привела,
Де високі мальви й досі ще цвітуть
І чека, мов мати, яблуня стара.
10.04.18 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787201
Рубрика: Лирика
дата надходження 12.04.2018
автор: Елена*