Прикмета добра — дощик у дорогу
І на весіллі дощ рясний — також.
Хотілося розважитися Богу,
Коли їх звів обох раптовий дощ.
Було навколо мокро так і сиро,
Біг повз кудись струмок із парасоль.
У центрі парасо́ляного виру
"Загальмувало" Небо пару доль.
Їм якось дивно стало "по дорозі",
Ішли удвох так начебто сто літ
Уже знайомі, розійтись не в змозі.
І падав дощ на... фантастичний світ.
13.03.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787247
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2018
автор: Патара