[b]В[/b] котрий раз зустрічаємо радісно теплу весну.
[b]Т[/b]иху ніч щебетання птахів розітне на світанні.
[b]В[/b] світлий день відпускаємо залишки ніжного сну.
[b]О[/b]чі в очі, і тіло до тіла, в добрі та коханні.
[b]Є[/b] одна найпрекрасніша і найжаданіша мить -
[b]М[/b]овчки, ніжно в обіймах твоїх віднайти мир та спокій.
[b]У[/b]сміхаючись знову відчути, як серце горить
[b]П[/b]алко, пристрасно, попри всі труднощі, зливи, та роки.
[b]О[/b]б усі негаразди розбитись цьому не дано.
[b]Л[/b]ише справжнє та щире збудує місток біля краю.
[b]О[/b]криляєш мене, я ж для тебе солодке вино,
[b]Н[/b]іби там, за плечима, всіх прожитих днів й не було,
[b]І,[/b] як вперше, зірвалося із наших вуст "Я кохаю".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787267
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2018
автор: Юлія Сніжна