Прощальний помах тисячоліть

Дві  тисячі  літ,  дві  тисячі  літ
Твої,  зачарований  світ,
Всі  злети  й  падіння,
Всі  війни  й  цвітіння,  -
Твої,  зачарований  цвіт.
Все  плинне  і  вічне,
Земне,  потойбічне,
Твоє,  -  зачарований  світ.

Всі  помилки  й  втрати,
Катівні  і  грати,
Земні  потрясіння,
Надія  й  спасіння,
Усі  примхи  долі
Зникають  поволі
Дві  тисячі  літ,  дві  тисячі  літ.

Холсти  Леонардо,
Замріяні  барди,
І  погляд  Джоконди,
І  замки  ротонди,
Петрарки  сонети,
Ромео,  Джульєти,
Любов,  помста,  зрада,
Спокуси  принада,
Пікасо  й  Шагала
Шедеврів  чимало.
Бітлів  спів  чарівний,
Бентежно-наївний.
А  гра  Паганіні?
Нема  рівній  нині!
Глюк,  Моцарт,  Бетховен  -
Надхненням  світ  повен
Дві  тисячі  літ,  дві  тисячі  літ.
Все,  Земле,  ти  знала:
Полони,  навала,
Смерч  орд  Чингісхана,
І  марихуана,
Облави  поліцій,
Суди  інквізицій,
Освенцім,  Голгофа,  -
Минай  катастрофо!
Всі  голодомори,
Содоми,  Гомори,
Людей  клонування,
Грошей  відмивання,
Валюта  і  злато,
Вбиває  брат  брата,
Як  Авеля  Каїн.
Грабіжників  зграї.
Розпуста  без  міри,
Вся  пустка  без  віри,
Троянд  цвіт,  магнолій,
Пшениця  у  полі,
Життя  -  будні,  свята,
Дівчатка,  хлоп'ята,  -
Продовження  роду,
Мир,  статки  народу,
Все  світло  мінори,
Хорали  і  хори,
Дзвінниці,  собори,  -
Дві  тисячі  літ,  дві  тисячі  літ.

Зерно  і  коріння,
Невдачі  й  везіння,
Святі  піраміди,
Жорстокі  кориди,
Жебрацтво  й  тирани,
Царі  і  султани.
Між  пеклом  і  раєм
Час  тихо  спливає.
У  темряві  світло
Розтало  і  зникло.
Та  ранок  в  тривозі,
Що  там,  на  порозі?
Дві  тисячі  літ,  дві  тисячі  літ.

Монро  і  Джейн  Фонда,
Ракети  і  Хонда,
Татаро-монголи,
І  фани  футболу,
Загарбники  кляті,
Герої  розп'яті,
Розкуті  кайдани,
Повстанців  майдани.
Всі  наполеони,
Що  тягнуть  корони,
Брудними  руками
Над  всіми  світами.
Це  їм  пам'ятати  -
Все  має  зникати.
Є  смерть  й  воскресіння,
Зневіра  й  спасіння,
І  темрява  й  сонце,  -
Не  тільки  в  віконце.

Руїни  і  храми,
І  ніжний  спів  мами.
Шепочуть  з  вітрами
Зірки  над  віками.
Чи  варті  всі  трони
За  погляд  мадонни?
Безхмарного  неба  -
Жагуча  потреба!
Молитва  до  Бога,
Минуле  й  майбутнє.
Усе  незабутнє,  -
Дві  тисячі  літ,  дві  тисячі  літ,  -
Твої,  зачарований  світ!

Йде  людство,  крокує,
Епохи  дивує,
Дивує  весь  світ.
Третя  тисяча  літ  -
Зруйновані  вежі,
Терору  мережі,
Хусейн  і  бен  Ладен,
ООН  безпорадна,
Війна...  гинуть  люди,
Ірак,  бомби  всюди.
Вже  третя  крокує,
Третя  тисяча  літ!
Боронь  Боже  від  бід
Весь  Адамовий  рід!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787270
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2018
автор: Марат Школьник