Це місто перепущене крізь душу,
Розкладене на ноти і слова,
Такий тягар, з яким я жити мушу,
І легкість крил, аби злетіть могла.
Воно -- це ти. Розгублене, суворе,
Провулків тінь, проспектів нагота,
Моя сльоза, Дніпром умите море,
І наші небу віддані літа.
Байдуже, кажуть. Але це неправда,
Є нелегкою ноша у столиць,
У світлих веснах рятівна розрада,
Для жебраків, що впали серцем ниць.
Це моє місто. Старт, фінал, по колу,
Моє життя помножене на темп,
Лечу увись і падаю додолу,
Та не корюся долі, step by step.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787313
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 13.04.2018
автор: Надясемена