Та, що осяяна сонцем

День  малює  узори  любові,
Янгол  сонцю  стрічки  запліта.
Пісня  жайвора  –  щира  молитва
Аж  до  хорів  небесних  зліта.

Зупинилась  зоря  при  долині,
Де  веселка  п’є  воду  з  ріки.
Мати  Божа  в  наміточці  синій
На  Престіл  вишива  рушники.

Кожен  хрестик  до  світла  сходинка,
Кожна  квітка  -  свята  чистота.
Закотилась  в  узори  сльозинка,
Що  від  муки  спасала  Христа.

Зупинилась  зоря  при  долині.
Темна  ніч  над  землею  зника.
Мати  Божа  в  наміточці  синій
До  Престолу  усіх  заклика.

І  осяяна  сонцем  навіки,
Непорочна  Пречиста  Свята,
Кожне  серце  любов'ю  зігріє
Мати  світу  і  Мати  Христа.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787367
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.04.2018
автор: Марічка Волошка