Заквітли вишні білим-білим,
Яка краса...яка краса.
У тім краю ми разом з милим,
Там юність, щастя, чудеса.
У небі сенечко сміється,
Із річки воду пташка п'є.
Бо там усе мені вдається,
Там усе рідне, там моє.
Приспів:
Доле-доленько лелеча
Ти змахни крильми,
В рідний край, де вся родина,
Ти мене візьми.
Там лине щемно дивна пісня
В кущі терновім солов'я.
І знову мить ота колишня,
Як за столом уся рідня.
На чужині тут так самотньо,
Мені б до них хоча б на мить.
А час летить безповоротно
Ой, як же серденько щемить.
І знов насниться мені хата,
І мама вийшла на поріг.
Щоб свою донечку стрічати
З чужих заплутаних доріг.
До неї я біжу босоніж,
Купаю ноги в споришах.
Відкрий, рідненька, двері настіж,
Додому їду в своїх снах.
Зоя Журавка(Іванова).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2018
автор: Зоя Журавка