«Цвіт жасмину»
Я запросив її на зустріч
Коли жасмин весною цвів
Та її серце було з іншим
Звичайно я це розумів
Вона прийшла така самотня
В очах її жила печаль
А навкруги весна буяла
Мені було її так жаль…
Вона поглянула на мене
Обличчям сірим і блідим
Я зрозумів усе й одразу
Вона жила лиш тільки ним
Та все ж прийшла, чому не знала
Самотність в’їлася мов цвіль
Душа її давно страждала
Обличчя вкрила слізна сіль…
Я пригорнув її до себе
Та в ній не чутний серця стук
Воно на іскри, розлетілось
Розбите тисячею мук….
Віталій Прокопович….
14.04.2018.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2018
автор: Віталій Прокопович