Ви кажете - ні, а я чую так,
Летить собі вітром моє небуття.
Пожежі гасіть, що у ваших домах,
Не спіть, не чекайте - кінець!
До неба всі погляди, пізно, біда
І вголос сказати боюся.
Колись колискова лунала повсюду,
А зараз - суцільна тиша.
Мовчати так модно, а я закричу!
Навіщо? Не знаю, бо хочу.
За душу сказати нічого не можу,
Не знаючи чи вона є...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=78751
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.06.2008
автор: Стелла Моршинська