Були з тобою вінчані у слові
У світі вічних займаних турбот.
Разом усюди - в радості і в горі,-
У митях щастя, вервиці марнот
Злетіло вод у чорне-чорне море...
Твоя любов виблискує, як храм
Мій світ несу тобі я у долонях,
І п"ю його божественний нектар
Була з тобою вінчано-щаслива
Посеред весен, аромату лип...
Згубила щастя птаха полохлива...
І десь тополі в осінь чути скрип
Твою любов - туманами на скронях
Поставлю в зачин або аватар...
Хай світить діамантом на осонні,
Відлиє в сріблі подих сопілкар
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2018
автор: Надія Карплюк-Залєсова