Високо в небі журавель летів,
із помахами довгих крил
він над землицею ширяв,
та іноді на землю присідав.
Було у нього десь гніздо,
на зиму він літає, де тепло,
та серед літа, осені й весни
літав він через чарівні краї.
Добре літає журавель
і помах крил чудовий весь,
іноді дзьоб встромляє не туди,
чи буде трохи від цього біди?
Високо, журавлю, літаєш весь,
багато злетів є у тебе десь,
крім того, що літає журавель,
життя реальне існує тепер.
Можу удачі журавлю бажати
для того, щоб знову літати,
і побажати, щоб у журавлів
була удача у польоті й на землі.
5.12.2017.
Картина Павла Волика.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787754
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 17.04.2018
автор: Светлана Борщ