Коли погасне тепла іскра
В очах веселих і мрійливих,
Коли ти перестанеш приходити,
Вже не знайдеться слів грайливих.
Коли світанок перестане
Світити в серці лишнім разом,
Коли ти перестанеш приходити –
Розпрощаюсь я із часом.
Коли вогонь повіє димом,
Холодним димом, наче іній,
Коли ти перестанеш приходити –
Проллю у душу дощ осінній.
Коли я перестану грітись
Від сонця, місяця й зірок,
Коли ти перестанеш приходити –
Засипле тіло у пісок.
Коли я в твої очі гляну,
Й вони уже не будуть сірі,
Коли ти перестанеш приходити,
Вгризуться мислі, наче звірі.
Коли я голос не почую,
Шукати вічність – не знайду,
Коли ти перестанеш приходити,
До світла більш не підійду.
Коли не зможу я вже більше
Дивитись в непроглядну далину,
Коли ти перестанеш приходити –
Я помру.
Остап Лагойда (18.04.18)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2018
автор: Sir Agravain