Кажуть люди,що біда,
Коли жінка бліда.
І чудова кожна днина,
Якщо жінка - калина...
А як в жінки калини,
Ще й чудова родина,
Тоді батько не рідня,
Тоді й мати не рідня,
Тоді теща родина,
Вона ж жінку народила...
Жінка гарна молодиця,
На неї любо дивиться.
Напече вона й наварить,
І на стіл усе поставить,
З нею гарно розмовлять,
Ще гарніше з нею спать...
Малі діточки з"явились,
Нові справи появились,
Діточки то ж ясні зірочки,
Світять в кожну годиночку.
Любо тоді матінці,
Любо тоді й таточку,
Ростуть,ніби яблуньки,
Чарівні,як ягідки...
А жінка з дитятками,
Як квочка з курчатками,-
Обіймає,доглядає,
І спатоньки укладає,
І добру їх навчає,
І до школи виряджає...
Яка мамка,який татко,
Такі в них ростуть дитятка...
В кого більше діточок,
В того й кращий куточок...
А у кого їх нема,
В того й щастя катма.
Хоча з дітьми й базар,
Та без них бува кошмар.
Яка хата, такі й квіти,
Які батьки, такі й діти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787990
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.04.2018
автор: геометрія