В жилах твоїх Україна тече.
Очі – колодязі болю.
А із моїх нутро-душних печер
Рветься, мов в’язень, на волю
Хвиля чуттів, не зігріта ніким,
Складена туго в рулони.
Їй би ввійти до твоєї ріки,
Вчути клітин феромони.
Але не може, бо брила стоїть,
Збита з умов і мовчання
На перехресті доріг і століть –
Не відкотити бажанням.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)