Весна спустила перший жмут тепла,
Земля травневим снить уже розмаєм,
Вода струмком грайливим потекла,
Дощі сніги останні розмивають.
Ось сонце першу квітку дістає
Із-під землі, мені щоб дарувати,
Відкрила миле личенько своє –
Й рука не хоче пролісок зривати.
Жовто-зелено дивиться верба
На синє диво, що з землі сміється.
І шпак, немов заведений, стриба –
Весни неперевершений співець він.
25.02.2013
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788026
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.04.2018
автор: Ганна Верес