У рекламі говорили,
Що стараються для нас,
Нове диво вже створили –
Винайшли новий матрац.
Це «Дормео» - не якесь там
На пружинах, як колись!
І хвалити цей винахід
В телевізорі взялись.
Радить всім ота Руслана,
Що співала «Дикі танці»,
Також свідчить її мама,
Що у вас немає шансів
Вдома добре відпочити:
Усе тіло буде нити,
Тільки ви з оцим «Дормео»
Будете нормально жити!
А тоді сказав мужчина,
Що матрац - є лікувальний:
Перестала боліть спина
(Ну хіба це не похвально?)
Відпочивши, зразу брався
Для дружини все зробити,
І готовий уже зранку
Їй у всьому догодити.
Я ж на другий день у місто
Добиралася щосили,
Щоб матраци ці застати,
Щоб же їх не розкупили!
Продавці там позбігались:
-Гарний вибір,- всі казали,
Спритно все запакували,
Із покупкою вітали.
Я на весь оцей пакунок
Заплатила добрі гроші,
З ним не впхалась у автобус –
То привіз таксист хороший.
Зразу я матрац - на ліжко,
Нову постіль постелила…
Отепер уже я буду
І кохана, і щаслива!
Чоловік кохати буде,
Як в кіно отой Ромео,
Буде вдома все робити,
Як полежить на «Дормео».
Та якби ж я була знала,
Що нікчемна та реклама,
Бо збрехав отой мужчина,
І Руслана, й її мама!
Чоловік мій - скотиняка,
Цілу ніч хропе і спить!
Оце мені така дяка?
Тут уже душа кричить!
Бо раніше на пружинах
Не боліла його спина,
А, бувало, й без матраца,
Він справлявся, як мужчина!
Це «Дормео» доконало,
І тепер я добре знаю,
Якщо тільки йде реклама -
Телевізор - вимикаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2018
автор: Катерина Собова