Посохли верби, джерело у мулі,
Вже у струмку не водяться в’юни.
На воду не вигонять діти "гулі",
А вздовж струмочка лише бур’яни.
Меліорація зробила свою справу,
Нема боліт, ні стариць, ні струмків.
Вертаються лелеки ще поправу,
До вже обжитих предками стовпів.
Воскресни, річко! Відродіться верби!
В’юни, верніться з піском, як колись…
Ніхто не вправі пам'ять нашу стерти,
Коли лелеки в вирій піднялись.
Дайте нам кладку знову через річку,
Верніть додому дзвінке «кум-кума».
А ми поставим перед Богом свічку,
Щоб край лелечий квітнув не дарма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788129
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2018
автор: СЕЛЮК