Безвихідь виносить розум,
Шматує і досі будні...
Чому я в оті морози
Сказала тобі: не буду
Не буду чекати зовсім
Й не думаю вже про тебе...
Пройшла не єдина осінь,
А я шепочу: не треба
Не треба будити спомин,
Який заглядав у двері...
І димом, що через комин
В'їдався в стосунки мертві...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2018
автор: Наташа Марос