Небом цим лечу до тебе,
Вітром цим тебе торкаюсь,
Все для тебе. Чи так для себе?
Не обертаюсь і не каюсь …
Я намагаюсь
Бути звичайним. Я намагаюсь щось не зламати.
Бути близьким, а не центральним.
Обійняти, а не забрати …
Де взяти тепло,
Де тебе шукати?
Я ж можу тобі щось поламати.
Крила зламав, то як літати.
А на землі німі перешкоди,
Їм не потрібно твоєї вроди.
А ти така - у тобі сонце.
У тобі вітер, дощу багато.
У тобі простір, у тебе крила,
Ніхто не зможе їх відібрати.
Тобі так легко в небо злетіти.
Квіти ловити, що я буду кидати.
Серце обняти, що я можу віддати.
Тобі залишилось його лише взяти.
Я буду чекати …
Тисячі років. А може колись все буде іншим.
І нас з тобою буде багато.
Багато серця, багато неба.
На відстані подиху. Іноді - кроків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2018
автор: Дружня рука