Муха

Дівка  Галя  працювала
В  городній  бригаді,
На  роботі  скрізь  встигала  –
Батьки  були  раді…

Та  прийшли  якісь  укази
(Ми  до  цього  звикли),
Землю  всю  розпаювали  –
І  бригади  зникли!

Галя  в  місто  подалася,  
Хоч  доля  й  лукава,
Дуже    швидко  влаштувалась
Продавати    каву.

Їй  швиденько  пояснили,
Щоб  вставала  рано,
Готувала  капучино
І    американо.

В    невеличкому  лоточку  –
Все  тут  в  шоколаді,
Працювала  в  холодочку,
Не  те,  що  в  бригаді.

Правда,  люди  вередливі,
Та  дівка  не  плаче:
Ну,  подумаєш,  комусь  там
Кава  не  гаряча!

Тим  гірка,  а  тим  солодка  –
Всім  не  догодити,
Тут  якби  чим  більш  продати,
Грошей  заробити.

Тому  трішки  не  долила,
Не  додала  здачу,
Перед  людьми  проклинала
Роботу  собачу.

Спритно  напій  продавала
(Ху,  яка  задуха!)
Раптом  з  черги    пролунало:
-Що  це?  В  каві    -    муха!

Громадяни,  всі  ви  свідки,
Що  я  не  брехуха,
Подивіться    -    в  філіжанці
Ось  плаває  муха!

Галя  слів  не  добирала:
-В  мене  усе  свіже!
Ви    чого  розверещались,
Наче    вас  хтось  ріже!    

Та  від  ваших  оцих  криків
Ця  муха  оглохла,
Вона  в  тому  капучино
Іще  зранку  здохла!    

-Буде  правильно    «оглухла»,-
З    черги  підказали…
-В    мене  вуха  вже  попухли,
Всі  грамотні  стали!

Та  всі  разом  не  кричіть  так,
Чи  ви  показились?
Як  це  муха  може  плавать,
Як  вона  втопилась?

І    до  вечора    вже    в  Галі
Виникла  турбота:
Через  ту  прокляту  муху  –
Знов    шукай  роботу!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788378
Рубрика: Гумореска
дата надходження 21.04.2018
автор: Катерина Собова