Тече ріка життя у синє море
десятки, а то й сотні, тисяч літ.
Аж раптом світ спіткало люте горе –
він якось різко помарнів і зблід.
Всі звичні кольори перемішались
у гей-палітру із істот-рабів.
Лиш одному мені хіба здавалось,
що мир останнім часом зголубів?..
Традиції, відносини, стосунки
покрив зело наліт голубизни.
Іржею та проникла за лаштунки
під видом різних змін і новизни.
Воно тепер прогресом все назвалось,
ми брешем, лицеміримо, грубим…
Рожевим що раніше видавалось,
змішалось щедро також з голубим…
Вже зовсім знахабніли сині звірі,
розтали сподівання ніби дим
і небо увібралось в барви сірі.
Весь світ стає все більше голубим…
21.04.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788411
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.04.2018
автор: Олександр Мачула