Хто рано встає — тому час до школи ,
Піде без питань і не викаже втоми.
На вулиці темно, нечутні розмови,
То подуви вітру, то серце заколить .
Дерева танцюють — безлистяні крони,
Шепоче трава, лякають ворони.
І небо, немов би затьмарене море ,
То сіре колише, то вистрибне чорне .
Білі будинки — для нього причали,
Хто повернувся — забуває печалі .
Чи то море здригнулось чи ссунулись хмари?
Сніг почав падати, почулись удари.
То забились серця, немов урагани ,
Всі в один такт, омиваючи рани
09.12.2017 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788447
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2018
автор: Моряк