У тиху ніч на небі зорі
Пускають стріли золоті.
А на війні трасують кулі,
Вітькають смертно на "нулі".
А ти, кохана, спи спокійно,
Матінко рідна, не ридай.
Стояти будемо ми стійко,
На захисті наш отчий край.
Спалах заграв рве темінь висі,
Із жерла танка новий залп.
Застряв запал в пологій стрісі,
Навкруг осколків роєм шквал.
Стискають руки автомата,
Зірвалось з вуст круте слівце.
Це за тривоги мого брата,
За батькове сумне лице.
21.04.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2018
автор: Валентина Ланевич