Я любив і люблю…
Без любові мені вже не жити.
Всі образи стерплю,
Докажу, що я вмію любити.
Ти можливо колись
Зрозумієш – в людини є доля…
Я молюсь і моливсь,
Бо один я живу серед поля.
Та я вільний козак,
В моїм серці розквітло кохання,
Лише зрідка сльоза
Супроводжує тихе зітхання.
Та коли є любов,
Я готовий за неї до бою,
Шлях тернистий пройшов,
Лиш би бути, кохана з тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2018
автор: СЕЛЮК