Принесли світло в дім осінні дні.
На вулиці все зрізано під корінь.
Стоять будинки, наче люди голі
І сумно в очі дивляться мені.
Маленька яблунька. Про неї батько дбав.
Така мала, що ще не мала крони.
Вона була дитям, ще немовлям.
Але й її під корінь, все під корінь.
Нас часто підганяють під закон.
Але частіш до нас немає діла,
До нас, людей. А до дерев тим більш.
Чимало душ людських здерев’яніло.
Який ми лишим після себе слід?
І дітям нашим що скажіть присниться?
Маленький сад, що посадив чийсь дід,
Чи в бур’янах зарощена криниця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788600
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.04.2018
автор: Ніна Заєць