Сорт і догляд

                       По  обидва  боки  паркану  росли  нарциси.  А  ще  росли  сортові  нарциси  трохи  далі,  у  квітнику.  Туди  їх  висадили  позаминулого  року.  Кожен  посадили  у  грядку  окремо,  по  великій  цибулині  поміж  інших  квітів.  Але  не  всі  із  них  змогли  зацвісти  наступного  року.  Один  із  нарцисів  виткнув  із  грунту  довгі  зелені  листки.  Потягнув  їх  до  сонця,  але  квітки  так  і  не  утворив.  Згодом  його  листочки  пожовтіли  і  заховалися  поміж  інших  квітів.  Впродовж  усього  спекотного  літа  сусідні  квіти  підживлювали  і  поливали.  А  цибулини  нарцисів  сиділи  у  землі  і  запасали  поживні  речовини.  
                       По  обидва  боки  сітки  загороди  для  кіз  теж  росли  нарциси.  Одні  -  у  густій  траві,  а  інші  залишилися  по  той  бік  паркану  –  у  загороді.  Кози  топталися  по  листках,  але  їсти  їх  так  і  не  захотіли.  Пекло  сонце,  поливав  дощ.  Багато  дрібних  цибульок  сиділо  у  землі,  але  вони  там  росли  давно  і  вже  багато  поживних  речовин  використали  із  грунту.
                       Минула  осінь,  настала  зима.  Пожовклі  квіти  заховалися.  Укривав  їх  зимою  густий  шар  снігу  і  цибульки  нарцисів  чекали  весну.  
                       Прийшла  весна,  розтопила  сніг.  Першими  до  сонця  потягнулися  листки  білоцвітів,  а  поруч  -  нарцисів.  Пересаджені  із  лісу  білоцвіти  цвіли  у  квітнику  і  посеред  трави  майже  однаково  рясно.  Лісових  переселенок  особливо  не  турбували  умови  росту.  Вони  відцвітали,  запасали  з  листків  поживні  речовини,  їхнє  листя  жовтіло  і  вони  зникали  в  землю  до  наступної  весни.
                         У  квітнику  росли  великі  сортові  нарциси.  Вони  квітли  поруч  із  крокусами,  ранніми  тюльпанами  і  мускарі.  Хитали  голівками  під  вітром  і  ніби  озивалися  до  звичайних  білих  нарцисів:  “Коли  почнете  цвісти?  Вам  уже  пора.”  І  білі  нарциси  посеред  трави  розквітали.  Їм  було  тісно,  та  все  ж  вони  витикали  на  світ  дрібні  білі  голівки  квіток.  
                       А  нарциси  у  загороді  все  не  розцвітали.  “Чому  не  цвітете?”  -  питали  сусідки.  Та  нарциси  тільки  сумно  згинали  поламані  козами  листки  і  не  розцвітали.  Але  якщо  їх  викопати,  висушити  і  пересадити  у  квітник  по  одній  цибулині,  то  кожна  із  них  через  деякий  час  зацвіте  великою  квіткою.  Майже  такою,  як  і  сортові  нарциси.  
                     Квіти  цвітуть,  якщо  можуть.  А  як  їх  доглядають,  то  вони  усміхнуться  сонцю  і  навколишньому  світу  квітами.  Кожна  власною.

22.04.2018.
Світлина  автора.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788889
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 24.04.2018
автор: Светлана Борщ