В календарі цвіте ясна весна,
А навкруги, як на душі – зима.
Зі мною ти єдиний лише в снах,
А на яву - з думками я сама.
Знов лютий сніг постукав у вікно,
Та душу – твої проліски зігріють.
Ласкаві промені впадуть на полотно,
Та сум розвіять, так як ти, вони не вміють.
Думки мої до тебе все летять, як сніг,
Ти ж їх , чомусь до себе близько не пускаєш.
Забрать у мене спокій, бачиш, зміг,
Без тебе серце розривається на пополам – ти ж знаєш.
Полинуть хочу я в твою весну,
В жагучі роси і незнані ночі.
З зимового хочу проснутися я сну,
В обіймах ніжних рук….
І бачить твої щирі, добрі,карі очі…
16.03.1999 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2018
автор: Валентина Рубан