Курси

На  автобусній    зупинці
(Люди    там  усе  читають)
Я  в  об’яві    прочитала,
Що  на  курси  набирають:

Наречених    всіх  навчають
До  заміжжя  що  робити,
І    як  зразу  по  весіллі
З    чоловіком    треба  жити.

Курси    -    це  якраз  для  мене:
Через    місяць    (це  не  сниться)
Іду    заміж    за  Семена,
Може    дещо  і  згодиться!

Зразу    гроші  заплатила
(Нас  зібралось  там  чимало),
Того  ж  дня  уже  під  вечір
Тут  навчання  розпочали.

Розказали,  що  це      щастя  -
З      чоловіком    в    парі  жити,
Це    -    від  Бога  подарунок
І    ним  треба  дорожити.

Максимум    вділити    ласки,
Грати    роль,  хоч  ти  й  не  рада,
Навіть    розказати    казку,
Як  ота  Шахерезада.

Йому  сипать  компліменти,
Хоч    і    там  немає  за  що,
Всерівно      хвалити  треба,
Хоч  воно    -    таке  ледащо!

І    ще  довго  торочили:
Роль    відіграє  білизна,
А  того  не  врахували,
Яка  в  нас  дороговизна!

Якщо    стрінги    (два  шнурочки)
У  дві  сотні  тут  влетіли,
Скільки  ж  тоді  треба  грошей,  
Щоб  покрити  усе  тіло?

Кілька  днів  ще  нас  учили,
Що  коханому  казати,
Називати  часто    «милий»,
І    як  в  очі  заглядати…

Цілий    тиждень  присвятили,          
Що  в  спиртному  -  певна  доза,
І    увагу  приділили
У  інтимі  різним  позам.

Тьху!    Америку  відкрили!
Та    я      втричі  більше  знаю,
Їм    не  снилось,  що  я  в  ліжку
Із    Семеном  виробляю!

Ще  казали,  що  не  можна
Все    робити  у  півсили:
Як  зітхати,  цілувати  –
Нас  на  практиці  учили.

А  в  останній  день  зібрали
Нас  в  якомусь  інтим-клубі,
В    документі    написали,
Що  готові  ми  до  шлюбу!

Мені    зразу  через  тиждень
Після  шлюбу  прояснилось,
Що  на  курсах  обдурили,
Що  мені  таке  й  не  снилось…

Бо  чого  там  не  сказали,
Що  з  голоду  можна    вмерти?  
Що  крім  сексу  й  поцілунків
Чоловік    мій  хоче    жерти!

Що  хвороба  ця  хронічна…
Щоб  зі  мною  в  ліжку  спати,
Я    приречена    довічно
Його  за  це  годувати?

Цілу  тисячу  там  здерли
Так  би  мовить,  за  навчання:
Якщо  я  стирчу    на  кухні,
То  до  біса  те  кохання!

Люди    добрі,  всім  я  раджу,
Вам  і  вашій    половинці,
Щоб  ніколи  не  читали
Тих  об’яв,  що  на  зупинці!

Грошам    вашим  із    тих  курсів
Вже  не  буде  вороття,
А  як  жити  з  чоловіком  –
Вас  навчить  саме  життя!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2018
автор: Катерина Собова