От чим поділимось завжди охоче,
То це порадою. У нас їх завались.
Чи хочуть слухати нас, чи не хочуть
Ми радимо. Як бурею пройшлись.
Так нам болить чуже життя і щастя.
Чому ж став уникати нас суб’єкт?
До нього йшли з добром «Всі люди браття»,
У відповідь ледь стриманий афект.
Якщо твої слова комусь не в радість,
Залиш собі добро те назавжди:
Ти чхав на інших – тішиш свою самість.
Не закладай фундамент для біди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789105
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.04.2018
автор: Пісаренчиха