І СОНЦЕ, І НЕБО ПОТОНУЛО В ПЕЧАЛІ…

                               У  той  день  навіть  сонце  і  небо,-
                               Потонуло  в  печалі  й  журбі,
                               І  болі  усі,  й  жалі,  і  потреби,
                               Тамують  ще  люди  і  нині  в  собі...
 
                               З  тих  пір  вже  минуло  32  роки,-
                               Не  стихла  трагедії  біль,
                               Й  понині  живе  німий  усім  докір,
                               Й  не  зникає  чуття  тих  болінь...

                               Про  Чорнобиль  і  пишеться  зболено,
                               Так  же  само,як  і  про  війну,
                               І  тяжко,хоча  й  розмірковано,
                               З  хвилюванням  і  я  ось  пишу...

                               Про  все,що  було  і  згадувать  важко,
                               Хоч  там  я  ніколи  й  не  була...
                               Та  все    відчувала  й  було,і  є  тяжко,
                               І  тисне  халатність  й  "імперія  зла"...

                               Нежданно  повстав  тоді  "мирний"наш  атом,
                               І  загнав  у  могили  людей,
                               Хвороб  він  і  болей  добавив  багато,-
                               Простих  роботяг,й  молодих,і  дітей...

                               Чи  Бог  покарав    людей  за  зухвалість,
                               За  халатність  до  природи  й  землі,
                               За  неувагу,безпечність  й  бездарність,
                               Створив  кілометри  у  мертвій  зоні...

                               І  став  враз  Чорнобиль  символом  смерті,-
                               І  людям,  й  тваринам,  й  землі...
                               За  ті  нерозважливі  дії  і  впертість,-
                               Не  чорнобильців,  а  тих  хто  "вгорі"...

                               Потрібна  чорнобильцям  й  нині  увага,
                               Мала  ж  допомога  неварта  й  "гроша",
                               Винувата  тодішня  і  нинішня  влада,
                               Бо  в  неї  давно  очерствіла  душа...    

                               Чорнобиль,Чорнобиль-  в  тобі  наші  болі,
                               В  бездарності  влади,  а  ще  й  у  війні...
                               Не  маємо  сили,  не  маємо  волі,
                               Невже  ми  й  потонем  в  чужому  багні?..
                               

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789137
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.04.2018
автор: геометрія