Не татари на Лавру напали…

З-за  Дніпра  вже  насунули  хмари,
І  віщає  над  Києвом  дзвін...
Не  татари  на  Лавру  напали,
А  на  матір  підняв  руку  син!

Виступає  сльоза  на  іконі,
А  під  мурами  крики  юрби,
Не  печуть  срібняки  у  долоні  -
Йде  луна:  «Розіпни!  Розіпни!»

В‘ється  прапор  над  містом  продажно,
В  смс  прийшов  підлий  наказ.
Помирати  за  Церкву  не  страшно  —
Страшно  те,  що  будé  після  нас!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789178
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 26.04.2018
автор: Протоієрей Роман