Мій стан душі-то вічна ностальгія,
Колись ти був, і зараз в серці є.
Жахливий післясмак у ейфорії...
І совість нові докори несе
За те, що щось могло бути і краще...
Серцебиття. Прискорюється кров:
"Пробач, що я не стала твоїм щастям",
"Пробач, не зміг подарувать любов...
Якщо і зміг, то тільки ненадовго,
Я не казав: "Не варта щастя ти",
А я шукала, що за перепони...
Життя іде-любові не цвісти,
Хоча ця втрата-то не є нещастя,
Ти другом залишатимешся знов,
"Хоча пробач: не стала твоїм щастям",
"А я не зміг подарувать любов"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2018
автор: Анна-Тетяна