Поклич мене в пітьмі своїм ім'ям
Солодких згуб згадаєш всі відлуння.
В моєму ж - я озвусь і все віддам,
Сховавши безнадію в срібнострунні
Хиткої ліри...Вслухаюсь в пітьму,
Щоб фібрами душі, крізь порожнечу,
Тебе ввібрати. Більше - не візьму.
Не стане більше радості для втечі.
Поклич мене в пітьмі своїм ім'ям.
І,нумо, геть від ошаленства світу
В горішні плавні. Стане світло там,
Де вчора ніч була несамовита.
Твоє ім'я - в мені. В тобі - моє.
Навічно вже вкарбовані у часі...
Сопілка ранку скерцо виграє,
І кличе за собою нас,наразі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789214
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.04.2018
автор: Вадим Димофф