На жаль чи на щастя
Хвилинам судилося спогадом стати:
Деякі з них навіки у пам'яті будуть літати,
Інші стираються, є ж надпрекрасне-
Те неповторне, що хочеться повторити,
Ним стають речі, події, люди,
Що в нашім серці навіки всюди,
Їх до безтями можна любити...
Спогад-печальне й прекрасне водночас,
Світле, але давно вже минуле,
Мертве у часі, поховане в пам'яті - юнім
Раю, де реальність дорівнює хочу,
Де таємничу утопію думки писати,
Хотілося людям знову і знову
Жити близькою серцю любов'ю!
Але хвилинам судилося спогадом стати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789290
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.04.2018
автор: Анна-Тетяна