Я малювала щастя поміж нас
Словами, що не сказані.
Думками з Вами повсякчас
І зрідка – фразами.
Не знаю, як достукатись до Вас,
Світанком чи опівночі?
Та чи і варто гаять час,
Все рівно – немічна?
Даровані обійми не мені
Забуду, зникну безвісти.
В неволі, ніби на війні –
Без сліз і радості.
Шукала прихистку в солодкім сні.
Навіщо, може марно все?
Тепер звучать сумні пісні…
Я – Ваше зарево.
11.03.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2018
автор: Бентежна