Je t'aime, je t'aime…

Просились  зорі  в  спраглу  ніч    мені  у  руки,
Сипнув  до  ніг  мигдальний  місяць  дивні  звуки.
Почулося    «je  t'aime,  je  t'aime»    в  небесних  схилах.
Лягали  ноти  на  слова  –  «чи  ти  щаслива?»

Всевладна  ніч  на  сотні    ядер  розривалась,
Ота  мелодія    небес  в  мені    озвалась  -  
І  вже  ні  тіла,  ні  ваги  –  лиш  невагомість...
Вливають  зорі  хмелю-  меду  в  невідомість.

Тамуй  мене,    допий  до  дна,  мій  безпощадний  -
Кипить  жага  моїх  чуттів  –  безодня  влади!
Із  непідвладності  стихій  –  вогнів  тих  злива!
Прощалась  ніч…    мені  ж  зосталося    -  
                                                             щаслива...


http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739889  )

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2018
автор: Олена Жежук