Земнеє щастя – ось воно, пухнастеє
з дитинства в'ється коло нас,
народження жде чистого і з настроєм.
До строку промінь би не згас...
А скільки на шляху припон небачених
і ще спокус попереду –
то ж потім не проси у них пробачення,
в лукавство хибне заведуть.
Життя, що крок за кроком Небом ведене,
слухняно, як за ним ти йдеш –
цнотливість, честь і совість серцю віддані,
до щастя стежку все ж знайдеш!
28.04.2018р.
Тропою к счастью
Земное счастье – вот оно, пушистое
и с детства вьётся возле нас,
так ждёт рожденья в сердце чувства чистого.
До срока б лучик не погас...
А сколько на пути преград невиданных,
да искушений впереди –
пороги на реке непросто нам даны,
в лукавство бы не угодить.
О жизнь, ты Небом ве́домая, исподволь
и, коль послушны ей, идём –
честь, добродетель, совесть храня истово,
знать тропку к счастью мы найдём!
28.04.2018г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789387
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.04.2018
автор: Променистий менестрель