Був перший синочок,- А другий синочок,-
стрункий,як кленочок. міцний,як дубочок.
І мав голосочок, Обличчям й бровами
як срібний дзвіночок... як копія мами...
А третій синочок,
як в лузі струмочок...
В дворі і в оселі,-
умілий,веселий...
Четвертий пухкенький, Війна чоловіка
як той колобочок... у неї забрала...
І ростом низенький, І долю вдовину,-
її колосочок... вона всю спізнала...
Нестатки терпіла,
і злидні, і болі...
Синочкам бажала
щасливої долі...
Ростила,годила, Найстаршого сина,-
Учила,як жити... шахта відібрала...
Долі не вгадала, І втратила крила,
що ж тепер робити?.. як його ховала...
А другого сина,-
убили бандити,
коли повертався
пізненько з роботи...
А третього сина,- Лагідний і добрий,
гадюка вкусила... як сонце четвертий,-
І руки ламала, в ДТП потрапив,
і смерті просила... й відразу став мертвий...
Отак і лишилась,-
одна,як тополя...
Чогось насміялась
з неї її доля...
Немала вже сили,- Обійшла подвір"я,
тій долі коритись, посиділа в хаті,
тому і рішила,- Богу помолилась,
у річці втопитись... та й пішла вмирати...
Підійшла до річки,
сонечку всміхнулась,
ступила два кроки,
вже й води торкнулась...
Та на раз почула Вона аж здригнулась,-
рідний голосочок: це сон,..та ж не спала,
-Не треба, бабусю, назад озирнулась
я сина синочок!.. і мало не впала...
До ней біг хлопчик,-
зі схилу, маленький...
Невже це синочок,-
живий мій рідненький...
За хлопчиком гарна,- З тих пір засвітилась,
жіночка спішила: як пісня у полі...
-Пробачте,-сказала,- Онук і невістка,-
я сина дружина!.. в мереживі долі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789409
Рубрика: Балада
дата надходження 28.04.2018
автор: геометрія