Вечірнє небо перед тобою
Відкриє вічну таїну
А ти ж услід за нею
Відкрийся їй хутчіш.
Усі печалі і турботи
Усі ті посмішки й надії
Усе полиш в цю мить.
Бо десь далеко гуркіт знову
То йде війна, он там горить.
Та ти сидиш на підвіконні
І лиш сльоза бринить.
Бо там, десь там далеко
Де вся земля гуркоче
Він той єдиний з-проміж всіх
Хто обіцяв і обіцянку стримав
Твоїм залишиться навік.
І стихли барабани грому
Війна закінчиться навік,
Та він не прийде більш ніколи
Він на війні залишиться повік.
Аж ось світанок, птаха спів
І вже коли ніхто вже не чекав
З-за горизонту тихо йшла
Нікому непримітна постать
Смертельно втомлена додому вона йшла
Щоб втішити і втерти сльози
І бути разом біля вікна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2018
автор: Jeremy J. Lewis