* * *
Поезія — свідчить про д е щ о
у що — по собі пропускає…
про що вона точно не знає
дещиця від дельти!
Науки! ви бре́хні і стоки:
пігмеї всі знають «точно»,
тому вони — не пророчать…
Але ж вони...
На Євангелії —
вирвано
змінено очі.
6.10.2009
Справжнє щастя це…
Ви – сильні, коли берете своє горе і перетворюєте його в посмішку.
Ви – хоробрі, коли долаєте свої страхи і допомагаєте подолати їх іншим.
Ви – щасливі, коли бачите квітку і вдячні Богу за цю мить життя.
Ви – любячі, коли ваш власний біль не робить вас сліпим до болю інших.
Ви – справжні, коли визнаєте, що іноді обманюєте самі себе.
Ви – живі, коли надія на завтра значать більше, ніж вчорашні помилки.
Ви – ростете, коли знаєте хто ви є, а не те, ким станете.
Ви – вільні, коли ви контролюєте самі себе, а не інших людей.
Ви – щедрі, коли віддаєте також легко як і приймаєте.
Ви – скромні, коли ви не визнаєте, наскільки ви скромні.
Ви – милосердні, коли прощаєте іншим ті недоліки, які засуджуєте в собі.
Ви – красиві, коли не потрібно дзеркало, яке говорить вам про це.
Ви – багаті, коли вам не потрібно більше того, що у вас і так є.
Ви – розумні, коли бачите інших іншими і ставитеся до них так само, як до самого себе.
Ви – це Ви, коли усвідомлюєте що Ви не це тіло, а Ви той, хто “живе” в цьому тілі і робить свій вибір.
Ви – душа, яка отримала це тіло як інструмент для пізнання Бога, цього світу та самопізнання.
ДУХОВНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПОРАДНЯ Отця Тихона Сергія Кульбаки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789646
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.04.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович