Давно упала наша Січ
І козаки у іншім світі,
А в нас є день й щаслива ніч
І Україна вся у цвіті.
Пішла в історію й УПА
Й лежать герої у могилах.
Вже не повернуться сюда
В кого загарбницька кров в жилах.
Віки тримали вороги
Нас у ярмі й в покорі,
А кара була - Соловки
Для тих, хто прагнув волі.
Та виросли внуки й сини,
Потомки прадідів-героїв.
Вони Вкраїну підняли
І стали ворогам горою.
Вже не дадуть гнобити нас
І нищити культуру й мову.
Хоча диявол й то не раз
Калічить наше чисте слово.
Й ми з болем дивимось на те,
Як нищать схід наш, мов собаки.
Та скоро банда пропаде,
Якщо народ піде в атаки.
Бо досить крові пролилось -
В Сибірах, тюрмах і в повстаннях.
Вже навіть небо піднялось
На захист волі і кохання.
Ти не загинеш, не помреш,
Моя державо-Україно.
Весною в світі розцвітеш
Для всього люду воєдино.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2018
автор: Дашавський поет