«Атлантида»
Моє серце немов Атлантида
Загубилось в глибинах морів
Все життя було наче корида
Потонуло у нетрях віків
Її слів я не міг зрозуміти
Що байдужі мої почуття
І доводилось болісно тліти
Та навіщо мені співчуття
Захотілося просто забути
Взявши речі, кудись на край світ
Та ніяк все не міг я збагнути
Написавши життя заповіт
Їй було б мене краще не знати
Не зустріти на стежці доріг
Досить було її вже страждати
Не знімати з плечей оберіг
Та життя полюбляє тривоги
У вогонь за жбурляти серця
Коли зійдуться різні дороги
Потечуть із очей озерця……
Віталій Прокопович…..
30.04.2018.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789746
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2018
автор: Віталій Прокопович