1
Легкі й тендітні вишень квіти
Весні встилають білий шлях,
Пливуть у сонячнім повітрі,
Гойдаються на всіх вітрах.
Лунає квітів хор ночами,
Сам місяць – диригент у них.
Нудьгу, турботи і печалі –
Усе здолає їхній сніг.
2
Засніжені засніжені
Всі вулиці й сади
Завишнені завишнені
Хоч пелюстками йди
Завішені завішені
Усі гадки сумні
Залишені залишені
Вони на сніжнім дні
Захмарені захмарені
Сердечні далини
Затьмарені затьмарені
Крихкі вишневі сни.
3
Сонце зійшло – і легеньким рум’янцем
Перли прозорі на вітах торкнуло.
Роси палали в мінливому танці,
Поки їх вранішнім вітром не здуло.
«Ох, без коштовних прикрас ми лишились!» –
Затурбувались стривожені квіти.
Сонце їм лагідно прошепотіло:
«Ви і без них – найпрекрасніші в світі.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789771
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.05.2018
автор: Надія Медведовська