Як ніжно промінь сонця -цілує трави
Легенько витира сльозу-росу,
Малом бутончику додасть він сили
Погладить з сумом в'янучу красу
В полях пшениці - кожен колос
торкнеться, щоб налилось зерно
Всміхнеться ягоді, щоб зашарілась
Червоним налилась вином
Пройдеться нищечком лісами
В водоймах дзеркалом блискне
Розбудить все, всіх привітає
Й мене так ніжно обійме.
Я гріюсь в променях ласкавих
Радію сонцю і життю
Закохана я у світанок
Тихенько помолюсь новому дню
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2018
автор: Таня Навроцька