У філіжанці чаю заварю,
замінить він мені сьогодні каву.
Дивитимусь на вранішню зорю
і думами полину у заграву…
Життя, на жаль, дається тільки раз
і зі смаком його потрібно пити.
Як невблаганно пролітає час…
Чи варто, власне, без кохання жити?
У метушні, серед подій і віх,
любити треба душу, потім тіло.
Воно предмет лише земних утіх,
як думати би інше не кортіло.
01.05.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2018
автор: Олександр Мачула