Вокзал-немов життя мініатюра,
Той хаотичний броунівський рух
На Ужгород, Варшаву чи на Суми,
Де свій чекає найрідніший друг...
Хтось прудко тут від долі утікає,
Хтось робить перші кроки до мети,
А хтось живе, у розпачі не знає,
Що як робити та куди іти...
Ось так в житті: так само поспішаєм,
Бо згаяних годин не віднайти,
Працюємо, кохаємо, жадаєм
Ми своє місце на Землі знайти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789840
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 01.05.2018
автор: Анна-Тетяна