І знов ми разом.
І знову ми у двох.
Ми знову на одинці.
В твоїх очах, тягар образ,
В моїх очах, безмежний світ!
В твоїх очах,
Відлуння слів моїх.
В моїх очах,
Відсутність слів твоїх!
Своїх думок я не ховав.
Одразу на відкритих долонях
Тобі подавав!
Я казав, що Я тебе Кохаю!!!
Я не ховав ці почуття!
Я мріяв бути із тобою.
І все робив, щоб було так.
А ти, зализувала рани.
Замкнула серце на замок!
Себе ти для всіх зачинила.
Заборонила собі,
відчувати.
Заборонила собі,
довіряти.
Заборонила,
когось до себе підпускати!
А я все б'юсь в зачинене вікно!
Розбити його я намагаюсь.
До серця твого
Шлях знайти я стараюсь!
А ти, все далі не приступна!
Немов дніпро у повній!
І як би я не намагався,
Пробити серця твого оборону.
Невдача спіткала завжди мене!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2018
автор: Гривник