СПОКІЙ

Повний  місць  наповнював  груди,
Наливаючи  соком  поволі,
Соловей  причитав  свої  оди,
А  пирій  обплітав  ноги  голі.

Гнучке  тіло  купала  у  росах,
Мов  змія,  вигинаючись    в  травах.
Розплелися,  розсипались  коси.
Тіні  коло  замкнули  безкрає.

На  колінах  було  сповідання.
Без  жалю  віддала  хвору  душу.
Місяць  випив  до  краплі  бажання.
Серце  сповнила  спокою  тиша.

Не  розбудить  цей  спокій  світання,
Не  схвилює  людська  колотнеча,
Впадуть  в  камінь  слова  про  кохання.
А  зле  око,  повік  не  зуроче.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790103
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 03.05.2018
автор: Пісаренчиха