Передмова до збірки "Акорди твоїх вітрів"

(В  квітні  побачила  світ  моя  перша  збірка)

 Звідки  беруться  поети?  Приносить  їх  лелека  з  вершини  Парнасу?  Начебто  схожі  на  інших,  кожен  з  них  є  людиною,  «що  від  жінки  народжена,  короткоденна  та  повна  печалями…»  (з  Біблії  у  перекладі  Івана  Огієнка).  Та  от  тільки  печалі  у  поетів  римуються,  в  рядочки  виливаються,  віршами  стають.  Падає  їм  зерно  таланту  у  серце  ще  при  народженні…  А  чи  проросте  і  коли  проклюнеться  крізь  товщу  буденності,  чи  не  зів’яне  пагінець  завчасу?
Іноді  думаєш:  а  чому  ж  Муза,  спостерігаючи  за  земним  життям  з  вершини  священної  гори,  саме  на  тебе  накинула  оком,  чим  то  ти  їй  пригледілася?  Насінина  поетичної  творчості  проросла  в  моєму  серці,  коли  я  була  дитиною.  Смішні  дитячі  заримовані  рядочки…  Наївно-юні  віршовані  думки,  записані  почерком  творчої  людини  (сказали  б,  мабуть,  графологи).  Але  буденність…  вона  затягує,  мов  трясовина,  і  ти  перестаєш  вірити,  що  твоя  писанина  чогось  варта  і  слід  продовжувати,  цілковито  віддаєшся  звичним  речам  –  навчанню,  заміжжю.  Зрештою,  виникають  проблеми,  які  вичавлюють  з  тебе  все  творче.  І  раптом,  коли  здається,  що  вже  втрачаєш  себе  без  вороття,  приходить  вона  –  поезія.  Повернулося  до  мене  вміння  віршувати,  бо  втомилася  від  безкрилля.
Навесні  2015  року  моя  Муза  побачила,  що  недарма  тоді,  взимку,  коли  я  вперше  викрикнула  у  цей  світ  послання  «Я  є!»,  подарувала  мені  талант.  Зраділа,  мабуть.  Бо  хто  ж  любить,  коли  його  зусилля  зводяться  нанівець?
Поезії  філософського  та  любовного  спрямування,  що  увійшли  до  збірки,  написані  впродовж  2015–  2016  років.  Нелегкий  час  –  коли  змінюється  життя,  змінюєшся  сама.  Розумієш,  що  іноді  треба  знайти  в  собі  сили  доруйнувати  старе,  аби  звільнилося  місце  для  нового.
Хоч  багато  у  віршах  збірки  заримованої  печалі,  однак  я  обрала  домінуючим  світло-позитивний  відтінок  для  назви.  На  руйновищі  старого  життя  моя  лірична  героїня  почула  акорди  щастя,  які  доносили  вітри-посланці  від  Нього.
Якщо  Ти,  любий  читачу,  тримаєш  «Акорди  твоїх  вітрів»  у  руках,  щиро  вдячна  за  небайдужість  до  поетичної  творчості,  до  моєї  лірики  зокрема.  Приємних  Тобі  хвилинок,  проведених  за  читанням  цієї  збірки.

З  повагою  до  кожного  читача
Уляна  Яресько

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790140
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2018
автор: Уляна Яресько