спека прощань

Наші  сліди  тихо  тануть  серед  всесвітніх  хвиль  
часу  і  незнайомих  сліпих  облич,
Роки  відкусують  безтурботність  з  моєї  ходи,
Але  назад  не  клич.

Я  не  від  того  була  в  безнадії  своя,
щоби  когось  або  щось  вже  нарешті  забути.
Просто  з  тобою  я  віднайшла    хто  є  Я  -
ким  я  хотіла  б  бути.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2018
автор: LIRA